23-24 листопада 2016 року в м. Київ на базі Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» відбулася XVI Міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ЛЮДЕЙ В ІНТЕГРОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ У СВІТЛІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ.
В конференції, за запрошенням, брали участь представники Центру: директор Авраменко М.Л., заступник директора з навчально-виховної роботи Аніщенко В.М., начальник відділу з розробки та впровадження навчально-методичних та науково-дослідних робіт Маліновська Н.М. Метою конференції стало об’єднання зусиль вчених, освітян, державних і громадських діячів, роботодавців для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання, виховання й соціалізації людей з інвалідністю.
На конференції були присутні: Сушкевич Валерій Михайлович – Герой України, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, голова ВРО «Національна Асамблея інвалідів України»; Директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики, Фонду соціального захисту інвалідів, департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Хмельницького інституту соціальних технологій, громадських організацій; ВРО «Національна Асамблея інвалідів України» та Центрального правління Українського товариства глухих.
Відкрив пленарне засідання Президент Університету «Україна», доктор технічних наук, професор, академік НАПН Таланчук Петро Михайлович, який привітав всіх присутніх і у своїй промові проголосив про необхідність обговорення таким широким зібранням науковців та практиків нагальних проблем подальшого реформування та розвитку інклюзивної освіти в Україні, одночасно акцентуючи увагу учасників на швидких темпах зростання чисельності людей з інвалідністю у світі.
Традиційно ключовим та очікуваним став виступ Сушкевича Валерія Михайловича. Валерій Михайлович зосередив увагу учасників конференції на тому, що цей рік є особливим – ми відзначаємо 10-річчя відтоді, як почала діяти Конвенція ООН по правам інвалідів в Україні. Також він зазначив, що на законодавчому рівні ще недостатньо приділяється увага дітям з інвалідністю. При певних позитивних зрушеннях, головна проблема дискримінації людей з інвалідністю починається з архітектурної недоступності. Він навів приклад, що в Україні 13 000 шкіл доступних дітям з інвалідністю тільки на рівні 1 поверху і менш 100 шкіл досягають до рівня доступності 2 поверху. Ще складніша ситуація відбувається в професійно-технічних закладах, там доступне середовище складає менше 2 відсотків. Також зауважив Представник Президента України із справ інвалідності, що на цей час є величезна проблема із спеціальними підручниками. Позитивними зрушеннями є субвенція місцевим регіонам в новому бюджеті та доопрацювання закону про освіту, де буде вилучено ряд положень, що дискримінували людей з інвалідністю та вирішено питання щодо надання тестових зошитів для складання текстом Брайля.
Наприкінці своєї промови він підкреслив, що університет Україна – це унікальний заклад в сфері вищої освіти, на жаль, інших немає.
Із своєю промовою на тему «Комплексна реабілітація та зайнятість осіб з інвалідністю» виступив начальник відділу реабілітаційних послуг та зайнятості осіб з інвалідністю Мінсоцполітики України – Пилипенко Роман Віталійович. В своїй промові він надав інформацію про стан проходження 5-ти розроблених Міністерством соціальної політики України законопроектів: вирішення проблем ранньої реабілітації дітей групи ризику до 1 року; про безоплатне транспортування інвалідів від реабілітаційної установи; про перейменування центрів реабілітації в центри комплексної реабілітації осіб з інвалідністю; про проблеми фінансування і міжнародний досвід сприйняття соціумом проблем інвалідності.
В промові від Центру на тему «Нові підходи щодо розвитку системи надання комплексних реабілітаційних послуг з професійної реабілітації інвалідів» со-доповідачем Н.М. Маліновською були підняті проблеми необхідності створення та впровадження нової моделі комплексної реабілітації осіб з інвалідністю. Досвід Центру свідчить що подальший розвиток потребує удосконалення класичних та імплементації нових підходів до системних взаємопов’язаних складових професійної реабілітації інвалідів.